≤нформац≥йний центр п≥знань народноњ медицини та ф≥зичних можливостей людини. ѕрогнозуванн¤ тепер≥шн≥х та майбутн≥х под≥й¬Ћјƒј ≤ «ƒќ–ќ¬Тя Ќј÷≤ѓ. |
|
1999
«най, твою долю не вир≥шить н≥хто. “во¤ дол¤ - це дол¤ твоЇњ душ≥. Ѕережи њњ. ѕережила ”крањна не одного гетьмана. ¬они були великими, вони були терпл¤чими, вони були сильн≥ ф≥зично, њх тримав дух њхн≥х молитовник≥в, але чи можна бути великим у держав≥, де ти знаходишс¤ пост≥йно в обТЇктив≥ оптичного приц≥лу машини, оскажен≥лий скреж≥т ¤коњ заглушив наш УтонкийФ розум. «апущена зверху, бензобаки ¤коњ заповнили ми, несучись на велик≥й швидкост≥ безглуздост≥, непорозум≥нн¤, цей механ≥зм не в змоз≥ сам себе зупинити. ≤ несе його УнечистаФ по вс≥м дорогам, знищуючи те здорове, що вже прийшло в наше житт≥ ≥ чому ми винесли Їдиний УвирокФ не жити. ≤ зупинити такого б≥оробота н≥¤кими постановами вже неможливо, у нього все сплановано. ≤ поки безтактн≥ людськ≥ голови будуть УдуматиФ, в≥н вже њхн≥ми головами придумав ≥ немаЇ виходу з цього. ’то може стати √етьманом ”крањни? ўо таке син украњнського народу? √л¤ньте на своњх д≥тей, свою душу. „и такоњ ви бажаЇте своњм д≥т¤м? ¬икористан≥ на УштучномуФ благополуч≥Ф. ћи з Уп≥др≥занимиФ крилами, забут≥ Ѕогом, ¤кий нас н≥коли не забував, не знатн≥ на самост≥йний перел≥т в боже лоно своЇњ душ≥, щоб п≥дн¤ти њњ, бо усього боњмос¤. “акий же страх, у полон≥ ¤кого ми знаходимос¤, ми переносимо на своњх д≥тей, а нам здаЇтьс¤, що це Ублагополучч¤Ф. Ѕудуючи свою УщоглуФ житт¤ на матер≥альному достатку, ми УзаносимоФ свою душу в к≥мнату з невеличкими гр¤зними в≥конц¤ми, в ¤к≥й смор≥д, а нам здаЇтьс¤, що все нормальноЕ, ≥ губимо т≥ невидим≥ вклади, ¤к≥ в нас Упор¤дФ - ось в≥зьми, - њх можна в≥дкрити в будь-¤ку хвилину. “≥льки п≥дготуйс¤ ¤к сл≥д ≥ тод≥ ти н≥чого не боњшс¤. “а поможе нам бог. ѕисалос¤ до вибор≥в ѕрезидента ”крањни 1999 р. —ин¤щок —ерг≥й јнатол≥йович (—ерг≥й Ѕ™√).
÷≥лител≥ под≥л¤ютьс¤ на так≥ категор≥њ: ≤. “≥, що л≥кувати ум≥ють, але по сов≥ст≥ своњй знаход¤тьс¤ в ≥ншому вим≥р≥ сприйн¤тт¤ про ц≥лительство. Ќе хочуть сп≥впрацювати з оф≥ц≥йною медициною (в тому вигл¤д≥ ¤к њм це навТ¤зують, структурами в л≥цензуванн≥. ÷≥литель не хоче, що його п≥дсв≥дом≥сть була завойована УнимиФ ≥ не хоче в соб≥ загубити цей Уканал даруФ на ц≥лительство (оф≥ц≥йно ¤к ц≥литель, не буде сп≥впрацювати з структурами в л≥цензуванн≥). як правило ц≥ люди духовно в ц≥лительств≥ дос¤гають найвищих вершин (але ¤к правило п≥сл¤ 40), мають Учистий каналФ, це шл¤х духовного росту на ц≥лительство. «адача держави, а можливо ≥ церкви, щоб ц≥ люди максимально себе реал≥зували. ƒуховн≥ люди це багатство держави (духовноњ), а в умовах нездоровоњ духовноњ Уконкуренц≥њФ, наприклад злочинного обТЇднанн¤ ≥м≥тац≥њ держави ≥ ≥м≥тац≥њ духовного житт¤ в держав≥ ц≥ люди Ї ≥мун≥тетом духовност≥.
≤≤. “≥, що л≥кувати ум≥ють, виконавши умови л≥ценз≥йних ком≥с≥й ≥ готов≥ допомагати люд¤м. ѓхн¤ сов≥сть ≥ пон¤тт¤ кодекса ц≥лител¤ не дозвол¤ють наживатис¤ на здоровТњ людини, але проплати, ¤к≥ ц≥литель повинен зробити держав≥ заставл¤тимуть кинути оф≥ц≥йну сп≥впрацю через 6 м≥с¤ц≥в. ≤≤≤. “≥, що ум≥ють добре л≥кувати, њх не влаштовують умови л≥ценз≥йних ком≥с≥й, але бажанн¤ заробити, перебороюЇ, ≥ поле тих оф≥ц≥йних структур з ¤кими приходитьс¤ сп≥впрацювати, блокуЇ дар ц≥лител¤. ЌемаЇ духовноњ очистки, п≥шло забрудненн¤ б≥опол¤ ц≥лител¤ (про УканалФ мови вже немаЇ), ≥нколи по ц≥й причин≥ в≥н виживаЇ з ума, просто хвор≥Ї, оск≥льки немаЇ духовност≥, а через людей котрих ц≥литель л≥куЇ на нього йде УбрудФ, ≥ шл¤х, ¤к ц≥лител¤ призупин¤Їтьс¤. ≤V. ÷е проходимц≥, шарлатани, люди з низьким р≥внем духовност≥. ¬они завжди пройдуть через л≥ценз≥йне сито. ѕрацювати будуть. —к≥льки обходитьс¤ л≥ценз≥¤. (÷≥ни приблизно на 2000 р≥к) ї 350 грн. обходитьс¤ л≥ценз≥¤. ? ї грн. оплата 10 л≥карн¤них л≥жок дл¤ перев≥рки ум≥нн¤ працювати ? ї грн. поњздка до иЇва ≥нколи раз≥в 20, щоб здати на л≥ценз≥ю ? ї грн. за м≥сцем проживанн¤ (роботи) пожертва на обласну л≥карню 300 грн. проплатити один раз на 5 рок≥в п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ. урси медичн≥. ? ї грн. Ќова постанова 2002 р., що дл¤ роботи ц≥лител¤ обладнана квартира не п≥дходить, це повинно бути в≥дчужене прим≥щенн¤ (по типу, ¤к стоматолог≥чний каб≥нет - це коштуЇ дорого). ? ї грн. ¬≥дчужене прим≥щенн¤ попадаЇ п≥д УрозкруткуФ пожежноњ ≥нспекц≥њ, ¤ка повинна робити перев≥рку таких прим≥щень безкоштовно, але дал≥ за¤ви звучать про пожертви. ? ї грн. —ан.станц≥¤ - перев≥рка 1 раз на р≥к. ѕот≥м зробили 1 раз на 6 м≥с¤ц≥в. «араз 1 раз в 3 м≥с¤ц≥. ? ї грн. плата прим≥щенн¤, обладнанн¤, зарплата соб≥. р≥м того ц≥литель без вищоњ осв≥ти повинен оплатити присутн≥сть л≥кар¤, ≥ налог на зарплату, 60 грн. за найманого прац≥вника. —к≥льки вийде? ћи л≥куЇмо людей, чи поповнюЇмо казну ≥ забезпечуЇмо робоч≥ м≥сц¤ дл¤ ≥нших. ѕройдуть через це сито ц≥лител≥ ≤≤≤ ≥ ≤V групи. ≤ досить часто здирники ≥ шарлатани. ™ постанова на одну пол≥кл≥н≥ку можна мати одного л≥цензованого ц≥лител¤. ѕри соц≥альному опрос≥ населенн¤ найб≥льшу недов≥ру у народ≥ мають м≥л≥ц≥онери, пол≥тики ≥ ц≥лител≥. ћ≥л≥ц≥¤ - з ними все ¤сно. « пол≥тиками теж. јле де под≥лас¤ та повага, ¤ка була у народ≥ до ц≥лител≥в ще з давн≥х час≥в, що це м≥сце зайн¤ли л≥кар≥ (Ї так≥ - але не вс≥), хто створив ситуац≥ю, що УприродоФ ≥ Усоц≥альноФ в≥д такого соц≥ально необх≥дного статусу - Уц≥лительФ лишилос¤ одне слово УшарлатанФ. “ис¤ч≥ рок≥в це був поважний статус ≥ ось маЇмо. ј де повага до л≥кар≥в? « ¤кими думками йде на навчанн¤ в медичну академ≥ю студент ≥ платить 10 тис.грн. на р≥к? як в≥н думаЇ Ув≥дбиватиФ так≥ УбабкиФ, ¤кою Уц≥ноюФ. ћен≥ здаЇтьс¤, що так≥ стандарти призведуть до кризовоњ ситуац≥њ в медицин≥. “ой студент, дл¤ ¤кого кл¤тва √≥ппократа щось значить не попаде в академ≥ю, ¤к правило њм н≥чим платити за навчанн¤. ¬ерх≥вку це мало ц≥кавить - оск≥льки люди з р≥чними доходами приблизно 500 тис.грн. на р≥к, в≥д ¤ких залежить прийн¤тт¤ УнормальногоФ р≥шенн¤, проблем цих приймати не можуть, вони далек≥ в≥д пон¤тт¤ кл¤тва √≥ппократа, бо мають у своЇму користуванн≥ таке медичне обслуговуванн¤, знову ж таки з порушенн¤м кл¤тви √≥ппократа (бо все це вз¤то у тих, хто д≥йсно маЇ у цьому потребу) ≥ безкоштовне ≥ над¤к≥сне. ѕри цьому багато людей не можуть оплатити операц≥ю, л≥куванн¤ - ≥ њхнЇ житт¤ перетворюЇтьс¤ в безперспективне ≥снуванн¤. Ќа фон≥ цього (стресов≥ ситуац≥њ, зомбован≥сть, велика смертн≥сть, хвороби, дипрес≥њ, бездуховн≥сть, в≥дсутн≥сть псих≥чно ≥ духовно здорових л≥дер≥в) духовно здоровий ц≥литель частково вз¤в би на себе вир≥шенн¤ цих проблем. ј поки що в положенн≥ Упро орган≥зац≥ю роботи ц≥лител¤, ¤кий зд≥йснюЇ медичну д≥¤льн≥сть в галуз≥ народноњ медициниФ (м≥н≥стерство здоровТ¤) пункт 3.1., л≥кар - Уприпинити або заборонити, за потреби застосуванн¤ метод≥в народноњ та нетрадиц≥йноњ медицини, ¤к≥ ц≥литель, використовуЇ дл¤ л≥куванн¤ хворого. ƒивно ¤кось - заборон¤ли хрестити д≥тей, а 99% населенн¤ хрещен≥, заборон¤ли бабкам, знахар¤м, ц≥лител¤м л≥кувати, нав≥ть знищували њх ф≥зично, садили в тюрми - а вони все р≥вно по сара¤х приймали хворих. яка була такса - буханка хл≥ба, дес¤ток ¤Їць. ÷е все на фон≥ того, що з району все трималос¤ на контрол≥, а голова пост≥йно сл≥дкуЇ ≥ заборон¤Ї, а пот≥м ≥ сам стаЇ кл≥Їнтом на прийом≥ у ц≥лител¤, бо л≥кар≥ прим≥ром нав≥ть в наш час при переломах виконують свою роботу на 20%, в ≥нших випадках, ¤кщо ви бажаЇте, щоб не було проблем люди звертаютьс¤ до народних костоправ≥в. Ќе все можуть зробити з медичноњ точки ц≥лител≥, але Ѕог њм ¤кось допомагаЇ. ™ хвороби - в медицин≥ вони йдуть п≥д Їдиною назвою, вони не л≥куютьс¤ ≥ немаЇ њх осмисленн¤, а ц≥лител≥ њх л≥кують. Ћ≥кар ≥ народний ц≥литель це прекрасний союз, але це повинен бути союз розуму ≥ сов≥ст≥. ј держава повинна про це дбати. —оюз омр≥¤ний тими, кого травили ≥нкв≥зитори, м≥л≥ц≥¤, м≥н≥стерство здоровТ¤. ј ми своњми брудними руками ≥ прим≥тивними мозгами знову все знищуЇмо, в той момент, коли з житт¤ йдуть останн≥ хто щось знаЇ, вм≥Ї, дбаЇ в ц≥й справ≥. ѕокаж≥ть хоча б один осмислений, практичний, життЇво зданий документ, ¤кий вийшов з ћ≥н≥стерства здоровТ¤ в т≥ часи ≥ в наш час, ¤к≥ б п≥дтримували розвиток народноњ медицини. ќф≥ц≥йна медицина н≥чого на користь цього не вир≥шуЇ, бо њх вчили розум≥ти по ≥ншому, а населенн¤, ще б≥льше хвор≥Ї. ≤ цей конвеЇр смерт≥ вже не зупинити. ¬≥зьм≥ть дан≥ на ск≥льки процент≥в виростаЇ к≥льк≥сть онкохворих, а шлунки, печ≥нка, нирки, а здоровТ¤ д≥тей. ≤ кожний такий удар повинен вже давно дати нам про щось замислитись ≥ негайно вир≥шувати, можливо нав≥ть нетрадиц≥йним шл¤хом. ј поки що ми не можемо вир≥шити так≥ прим≥тивн≥ питанн¤, ¤к≥ не потребують глибоких знань ≥ розум≥нь. ѕрим≥ром: чому на л≥ках, ¤к≥ завоз¤тьс¤ з –ос≥њ р≥зниц¤ в ц≥н≥ в 2 рази в≥д ц≥ни продаж≥ у –ос≥њ. Ќевже привезти л≥ки коштуЇ в к≥лька раз≥в дорожче, в≥д виробництва. ƒл¤ чого тод≥ нам така охорона здоровТ¤? ќсь чому ≥нформац≥йний план народного ц≥лител¤ у союз≥ з м≥н≥стерством здоровТ¤ виводить п≥дсв≥дом≥сть ц≥лител¤ не в те русло, його п≥дсв≥дом≥сть повн≥стю завойована ними ≥ в≥н губить у соб≥ той дар. ÷е не стосуЇтьс¤ тих народних ц≥лител≥в, ¤ким все р≥вно ¤ким шл¤хом заробл¤ти. ’то ж таки переносить своњ невил≥ковн≥ хвороби, на т≥ добр≥ традиц≥њ медицини, ¤к≥ вжили ще в часи УмракаФ ≥ Умракобеси¤Ф.
Уѕусть горит мусор нелепых знаний, которые не могут дать люд¤м ни грамма добраФ (ѕарацельс)
¬загал≥ ми носимо у соб≥ хвороби, ¤к≥ напр¤му повТ¤зан≥ з нашим в≥дношенн¤м до природи, з психолог≥Їю нашого мисленн¤, нашим в≥дношенн¤м один до одного, в≥дношенн¤м до живого: травинки, тварини. ћи закрит≥. “ому досить часто ми закрит≥ дл¤ народних метод≥в л≥куванн¤, ¤к≥ напр¤му повТ¤зан≥ з духовн≥стю. « нами потр≥бно у такому раз≥ довго працювати. ј ми хочемо швидкого результату, тому часто програЇмо. “ут ≥ починаЇтьс¤ боротьба за УсвоЇФ УживеФ, гонитьба, ¤ка породжуЇ ст≥йк≥ псих≥чн≥ хвороби ≥ порушуЇ правильне сприйн¤тт¤ нами св≥ту ≥ ми стаЇмо Увеликими кал≥камиФ, а пот≥м до цього ч≥пл¤ютьс¤ хвороби, ¤к≥ нам пропонують вил≥кувати методами оф≥ц≥йноњ медицини, ¤кою заправл¤ють люди ще з б≥льш складними УсимптомамиФ. Ќародна медицина - це зовс≥м ≥нших св≥т видужанн¤ людини. ≤ в≥н немаЇ н≥чого сп≥льного з тими, хто УвикупивФ ц≥л≥ стор≥нки центральних газет, ≥ п≥в Ум≥н≥стерстваФ ≥ Ул≥куЇ людейФ ≥ всю ”крањну УмиттЇвоФ ≥ Ув≥д ус≥х хворобФ. —пасиб≥ тим бабус¤м, д≥дус¤м ц≥лител¤м з можливо вже не досить кр≥пкими плечами за те, що п≥дтримували нас, за те, що дали нам в≥ру в завтрашн≥й день, за живий вогник в≥д серц¤ до неба, в≥д неба до серц¤ з памТ¤ттю про великих молитвеник≥в, ц≥лител≥в душ≥ ≥ т≥ла —ерг≥й –одонежск≥й, —ерафим —адовський, ≤оан ронштадтський. „и можна л≥кувати без душ≥? ≤ поки св≥дом≥сть л≥кар¤ не буде повТ¤зана з духовним планом, л≥карських помилок буде немало. Ѕути л≥карем - не навчити. ÷е талант. Ћ≥кар без таланту - буде л≥кувати людей поки не заповнить ними м≥ське кладовище. —к≥льки гор¤ це принесло люд¤м. ¬≥ра - тримаЇтьс¤ на любов≥. „орнокнижж¤ на страху. ј на чому тримаЇтьс¤ цей конвеЇр - траг≥чна медицина. ¬≥д кого йде цей геноцид? ’то в≥зьметьс¤ розробити УновуФ забуту стару - стратег≥ю в медицин≥? “≥льки недавно понизивс¤ р≥вень смертност≥ з 20% до 5%. в пологових будинках. ”¤вл¤Їте, ¤ка система сп≥впрацюЇ в медицин≥. ожну с≥мТю затонуло горе помилок в медицин≥. ѕодив≥тьс¤ навколо - це що на в≥йн≥? Ќародна медицина це колиска духовного св≥ту, куди нам ще потр≥бно буде повернутис¤. —ин¤щок —ерг≥й јнатол≥йович ©
e-mail:beggg@rambler.ru |